- вечірниця
- -і, ж., розм.1) Жін. до вечірник.2) Рід кажанів із довгими загостреними крилами, що полюють після заходу сонця і приносять користь, винищуючи шкідливих комах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вечірниця
Смотреть что такое "вечірниця" в других словарях:
вечірниця — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
згірниця — ці, ж. Вр. Зірниця, ранкова або вечірня зірка … Словник лемківскої говірки
зірниця — I і, ж., поет. 1) Те саме, що зірка 1). || Ранкова або вечірня зірка. 2) Яскраве освітлення горизонту перед сходом і після заходу сонця. 3) Короткий світловий спалах без грому на обрії уночі або ввечері – відблиск далекої грози; блискавиця (у 2… … Український тлумачний словник
